Нам нічого не відомо про Святу Софію та її трьох дочок, Віру, Надію та Любов, окрім того, що вони були християнками у важкі часи та загинули мученицькою смертю за правління імператора Адріана (117 – 138 рр. н. е.).
Свята Софія, чесна та добра жінка, коли вона стала вдовою з трьома доньками, приїхала до Риму. Весь Рим дізнався, що вони християнки, і імператор наказав їх заарештувати.
Вони відставили матір і почали допитувати дочок. Першою перед царем постала дванадцятирічна Віра. Андріан намагався переконати Віру зректися Христа в обмін на матеріальні блага та щасливе життя в палаці, але Віра була непохитною. Потім, після тортур, їй відрубали голову.
Те саме сталося з десятирічною Елпідою. Коли її запитали, чи заслуговує вона на такі тортури, вона відповіла: так, бо ми покладаємо свою надію на живого Бога, який є спасителем усіх людей. Елпіду негайно обезголовили.
Така ж доля спіткала й дев'ятирічну Агапію, яку було відрубано голову.
Свята Софія з почестями поховала своїх дочок і три дні перебувала біля їхніх могил, благаючи Бога забрати її до себе. Дійсно, Софія віддала душу біля могил своїх дітей.
Розмір: 12*15см
Виготовлено в Греції